Екологическая безопасность и охрана природы

Спеціальні види і система екологічних правопорушень у різ­них галузях і сферах екологічної діяльності передбачаються в окремих актах екологічного законодавства. Так, земельні право­млені адміністративні правопорушення в галузі охорони пращ та здоров'я населення. До них зараховують порушення вимог зако­нодавства про працю та охорону праці (ст. 41), порушення сані­тарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних норм і правил (ст. 42), порушення вимог до виробництва, заготівлі, реалізації сільськогосподарської продукції, що містить хімічні речовини по­над гранично допустимі концентрації (ст. 42-1), а також заготівлі, переробки або збуту радіоактивно забруднених продуктів харчу­вання чи іншої продукції (ст. 42-2), порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіаційного за­бруднення (ст. 46-1), порушення норм і правил ядерної та радіа­ційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випроміню­вання (ст. 95), невиконання вимог органів нагляду за охороною праці (охрана труда, ст. 188-4), органів державної інспекції праці (ст. 188-6) та ін.
До правопорушників застосовуються такі адміністративні стягнення: штраф; вилучення об'єктів правопорушення; позбав­лення права здійснювати спеціальну діяльність; конфіскація зна­рядь правопорушення; обмеження, зупинення, припинення діяль­ності чи експлуатації об'єктів.
Порушення екологічних лімітів, нормативів, стандартів, вимог екологічної безпеки спричинює застосування заходів адміністра­тивного впливу: обмеження діяльності; зупинення діяльності на певний час; припинення діяльності.
До державних органів, які уповноважені застосовувати за­значені заходи реагування, належать
Кабінет Міністрів України, органи Мінекобезпеки України, місцевої державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суду за позовом прокуратури в разі систематичних правопорушень.
Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопору­шення — це вид юридичної відповідальності, що застосовується до винних за протиправні дії осіб, які порушують екологічні ви­моги у процесі виконання своїх посадових обов'язків та інші ви­моги дисципліни праці, пов'язані з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього середовища, забезпеченням екологічної безпеки (экологическая безопасность).
Згідно з Кодексом України про працю (ст. 147) розрізняють такі види дисциплінарних стягнень, як догана і звільнення з посади.
Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (делікти) — це вид юридичної відповідальності, що передбачає виконання фізичними і юридичними особами обов'язку щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чи користувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або екологічних та інших прав громадян. Залежно від об'єкта право­порушення майнову відповідальність поділяють на такі види: за земельні правопорушення; за надрові (гірничі) правопорушення; за водні правопорушення; за лісопорушення; за фауністичні пра­вопорушення; за порушення законодавства про атмосферне пові­тря; за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; за порушення законодавства про природно-заповідний фонд: за порушення вимог і нормативів екологіч­ної безпеки; за порушення законодавства про санітарно-епідеміо­логічне благополуччя населення; за порушення вимог радіаційної ядерної безпеки; за порушення екологічних прав громадян.
Діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням зако­нодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути:

1. обмеженою — на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів загалом по підприємству чи за окремими його цехами (дільни­цями) і одиницями обладнання;
2. тимчасово забороненою (зупиненою) — до виконання необхід­них природоохоронних заходів зупиняється експлуатація під­приємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць облад­нання;
3. припиненою — повністю припиняється експлуатація підприєм­ства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Виходячи з положень ст. 8, 124 Конституції України, ст. 5, 17, 26-28, 31, 42 14, 51, 103-105, 107, 112, 114, 116 Земельного Ко­дексу України, ст. 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», ст. 24 Цивільно-процесуального кодексу України судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами: я про надання земельної ділянки для ведення (створення) селян­ського (фермерського) господарства в разі відмови в цьому рі­шенням районної, міської ради (в адміністративному підпоряд­куванні якої перебуває район);
про визнання незаконним рішення сільської, селищної, міської рад про відмову передати громадянину у приватну власність земельну ділянку, надану йому для ведення особистого підсоб­ного господарства, будівництва й обслуговування жилого бу­динку та з інших питань.

Наиболее важные исторические стадии социальной дифференциации связаны с отделением скотоводства от земледелия, с обособлением ремесла и торговли; затем возникают многочисленные отрасли производства, обособляются такие сферы, как наука, образование, управление и т. д. Одноклассники, ВКонтакте, социальная сеть http://www.sarafannoeradio.org/novosti/150-sotsialnie-seti-samie-populyarnie-zaprosi.html и множество другой полезной Веб 2.0 информации о социальных сетях. На современном этапе такая дифференциация все больше связана с процессом информатизации общества

Главная | ВКонтакте | Статьи | Заметки